Невелике місто Кобленц на заході Німеччини за географічним розташуванням, щільністю забудови, кількістю населення і туристів зовсім не схоже на Львів. Втім саме це німецьке містечко може стати зразком для зведення канатної дороги на Високий замок.
«Фортеця на злитті»
Кобленц розташований у федеральній землі Рейнланд-Пфальц, яку вважають найбагатшою у країні на замки і виноградники. Нині в ньому мешкають понад 110 тис. людей. Свою назву місто отримало від унікального географічного розташування – на злитті річок Рейн та Мозель, що місцеві називають «німецьким кутом». Кобленц буквально означає «фортеця на злитті». Нині з одного берега на інший до замку Еренбрайтштайн можна дістатися за кілька хвилин канатною дорогою.
Канатна дорога у невеликому місті Кобленц на заході Німеччини. Фото: Мар’яна Білозір/ZIK
Збудувати її у Кобленці хотіли ще у 1950-х роках, тоді ідею не схвалив суд, розповів мер міста Йоахім Хофманн-Гьоттіг. Повернулися до неї через півстоліття – у 2011-му, і суд таки погодив будівництво. Втім, центр Кобленца, і це чи не єдина схожість зі Львовом, належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, тож дозвіл слід було отримати і там. В ЮНЕСКО вказали, що канатна дорога дисонуватиме з навколишнім середовищем: скляні кабінки підйомника змінять панораму на «німецький кут», а нижню станцію встановлять зовсім поруч з Базилікою Святого Кастора і вона закриватиме вид на храм ІX століття.
Базиліка Святого Кастора у місті Кобленц. Фото: Мар’яна Білозір/ZIK
Домовитися вдалося шляхом компромісу: в ЮНЕСКО дозволили функціонування канатної дороги протягом трьох років, за умови, що далі конструкцію демонтують.
Після погодження з ЮНЕСКО, інвестор – компанія «Doppelmayr» – звів канатну дорогу через Рейн, інвестувавши у будівництво 13 млн євро. За перші півроку роботу витягу – з квітня до жовтня 2011 року – дорога перевезла 3,5 млн туристів, це вдвічі більше, аніж очікували.
Вид на місто Кобленц з кабінки канатної дороги. Фото: Мар’яна Білозір/ZIK
Королева канатних доріг
Канатна дорога у Кобленці завдовжки 950 метрів в одну сторону. Цю відстань, в залежності від швидкості підйомника, можна подолати від 3 до 10 хв. Нині на лінії працюють 16 панорамних кабінок, одна вміщає 36 осіб, кожна пристосована для людей з обмеженими фізичними можливостями. За умов повної завантаженості, дорога може перевозити 7,6 тис людей в годину. Хоча в середньому в курортний сезон, у Кобленці він триває півроку – з травня до листопада, канатною дорогою протягом дня користуються 4 тисячі пасажирів. Решту півроку фунікулер вмикають лише у вихідні. Вартість однієї поїздки – 9,9 євро. Втім найпопулярнішим є квиток із екскурсією замком за 13,8 євро.
Станція канатної дороги у місті Кобленц на заході Німеччини. Фото: Мар’яна Білозір/ZIK
Роботу «канатки» забезпечують дві аналогічні за своїм обладнання станції на обох берегах та щонайменше п’ятеро працівників. Дахи кабінок обладнані сонячними батареями, які генерують додаткову електрику. Будівництво дороги через ріку було одним із найскладніших моментів, оскільки не було змоги встановити додаткові опори, замість одного тросу, по якому рухаються кабінки, використали три.
«Триканатна дорога має перевагу в тому, що вітер не так її розгойдує, вантажопідйомність набагато вища і швидкість також вона втримує краще, тож пересуватися нею зручніше, ніж іншими видами таких канатних доріг. Ми її називаємо королевою канатних доріг», – розповів Ойґон Нікс, директор компанії, що управляє підйомником у Кобленці.
Пункт управління канатною дорогою у місті Кобленц на заході Німеччини. Фото: Мар’яна Білозір/ZIK
Коли трирічний період минув, серед містян провели опитування – із тисячі мешканців 90% підтримали збереження канатної дороги, 5% виступили проти, ще 5% – утрималися. Відтак, місто знову звернулося до ЮНЕСКО з проханням продовжити термін експлуатації підйомника над «німецьким кутом» і отримало позитивну відповідь – дорога працюватиме до 2026 року.
«Дорогою до Кабленца є 40 пам’яток, які розташовані вздовж берега, і найвизначнішою з них є замок Еренбрайтштайн. Це і стало ключем для отримання позитивного рішення – ЮНЕСКО також зацікавлене, щоб такі замки і пам’ятки культури притягували людей. Раніше, коли ще не було цієї канатної дороги, в рік приблизно 100 тисяч туристів приїжджали подивитися на замок, планується, що їх буде 500 тисяч. ЮНЕСКО схильне до думки, якщо така канатна дорога здатна притягувати настільки великий потік туристів для огляду пам’ятки архітектури, то це вартує того, щоб дозволити таке будівництво», – каже мер містечка.
Канатна дорога у місті Кобленц на заході Німеччини. Фото: Мар’яна Білозір/ZIK
Надалі мерія Кобленца має намір просити залишити канатну дорогу назавжди. Хоч нині 85% користувачів підйомника – туристи, в майбутньому канатну дорогу хочуть використовувати як транспорт для місцевих мешканців. За слова мера, в містечку будуватимуть ще один район на 3-4 тисячі мешканців. Для швидкого сполучення з центрам туди прокладуть ще одну гілку підйомника. Як і у випадку з першою, усі витрати з будівництва і обслуговування візьме на себе інвестор.
Львів: бути чи не бути?
У Львові, як і в Кобленці, ідея канатної дороги вперше з’явилася понад півстоліття тому – збудувати підйомник на Високий замок запропонував старший син Олекси Новаківського – Ярослав. У 1950 р. він працював в інституті «Діпроміст» (нині «Містопроект»), а згодом заснував містобудівельну майстерню. Відтоді канатна дорога є у генплані міста. Нещодавно про цю нереалізовану ідею у Львові заговорили знову. Поштовх дало Львівське обласного відділення Українського фонду «Реабілітація інвалідів», адже для неповносправних Високий замок сьогодні недоступний.
Наприкінці 2016 року Львівська міськрада ухвалила рішення про пошук інвесторів для будівництва підвісної оглядової канатної дороги для використання рекреаційних можливостей парку «Високий замок». Тоді у мережі з’явилося відео-візуалізація того, як може виглядати львівська канатна дорога. Цей проект ще не затверджений, втім від канатної дороги у німецькому Кобленці він різниться суттєво. Першочергово тим, що у Львові протяжність буде майже вдвічі меншою – 500 метрів, а станції не дві, а три: нижня – у сквері на вул. Підвальній, друга – на круглій терасі в парку, і верхня – біля Високого замку. Сам оглядовий майданчик пропонують розширити за рахунок консольних конструкцій. Окрім того, якщо у Німеччині станції лише приймають та висаджують пасажирів, то у Львові на них можуть з’явитися літні тераси та заклади харчування.
Як розповів Ігор Кузьмак, керівник компанії «Укрдизайнгруп», яка є автором проекту у Львові, перший проект ще зазнає змін, зокрема, досі дискутують про місце розташування станцій, крім того, з’явилася нова ідея – облаштувати на станції першого підйому музей мініатюр архітектурних пам’яток України, на другій – макет середньовічного Львова з його фортифікаційними украпленнями, а третю станцію узагалі виконати у вигляді княжого замку, оскільки будівля не збереглася до наших днів.
Водночас, за словами архітектора, з технічної сторони зведення канатної дороги у Львові буде простішим, а тому обійдеться дешевше. «У Кобленці мала відстань до архітектурної пам’ятки. Перша станція, за мірками ЮНЕСКО, стоїть уже в охоронній зоні костелу. У нас по всій довжині підйому траси таких пам’яток немає. Тобто, ця проблема знімається. Щодо технічних питань, монтування у нас буде відбуватися легше, бо немає такої природної перешкоди, як ріка. Крім того, у Кобленці канатна дорога на пішохідній набережній, а в нас фактично буде в самому центрі – ядрі міста і в такому місці, що не мала б дисонувати ні з архітектурою, ні з оточуючим середовищем», – розповів Ігор Кузьмак.
Чого ще немає в першому проекті канатної дороги у Львові – гілки в район Підзамче, але про неї також вже ведуть розмови. Такий екологічний та швидкий вид транспорту міг би розвантажити цей район. Втім другий етап канатної дороги у Львові – транспортний, може стати реальністю, якщо перший – туристичний – буде успішним.
Наразі місто ще не зверталося за дозволом на таке будівництво до ЮНЕСКО та не проводило громадських слухань щодо зведення канатної дороги на Високий замок. Після проходження цих етапів мають оголосити конкурс з пошуку інвестора. Враховуючи, що погодження в ЮНЕСКО триває не менше року, канатна дорога у Львів може з’явитися на раніше 2020 року.
