Старовинні львівські будівлі милують око не лише вишуканими барельєфами, ліпниною чи маскаронами, а й різнобарвними вітражами, які просто зачаровують.
Найбільше вітражів, звичайно ж, у храмах міста.
Цікавою у плані оздоблення є і Вірменська церква, яка є однією із найдавніших християнських помісних церков. До її оздоблення найбільше долучився єпископ Йозеф Теодорович. Він запросив до Львова Генріха Розена, аби той прикрасив храм фресками. Також вірменський єпископ попросив майстра створити для церкви ще й вітражі. На одному зі скляних шедеврів – апостол Павло.
КОСТЕЛ СВЯТОГО АНТОНІЯ
На місці сучасного храму у першій половині XVII ст. францисканці звели дерев’яний храм. Через 31 рік він згорів під час облоги міста військами Б. Хмельницького. За будівництво нової святині – вже мурованої – взялися аж в 1669 р. Храм будували довго – на кінець XVII ст. було зведено лише фундаменти та, ймовірно, вівтарну частину. З 1718 р. будівництво продовжили на кошти краківського каштеляна Януша Антонія Вишневецького. Припускають, що архітектором міг бути представник династії Фонтана. Освятили костел аж у 1739 р.
У 1765 р. під час реконструкції під керівництвом Франциска Кульчицького було добудовано бароковий фронтон із кам’яними вазами (проект Петра Полейовського). Реформи австрійського уряду перетворили костел св. Антонія в 1786 р. з монастирського храму на парафіяльний. Дзвіницю добудував у 1818 р. Йозеф Маркль. Пізніше дзвіницю було вбудовано у мур (1830). Стінопис інтер’єрів датують 1854 р. Костелу св. Антонія пощастило – в радянські часи він діяв, тільки в 1950 р. в парохії забрали плебанію. 14 квітня 1995 року храм знову повернули ченцям-францисканцям. Старовинні мозаїчні вітражі збереглися у храмі фрагментарно.
Адреса: вул. Личаківська, 49а
ХРАМ СВЯТОГО АНДРІЯ
У храмі святого апостола Андрія вікно за вівтарем прикрашене вітражем Мадонни з дитятком. На ньому Богородиця одягнена у вишиванку. Цей храм один із найбагатших у Львові на скляні малюнки. Тут є 23 вітражі. На фасаді храму розміщений вітраж із зображенням покровителя храму та пресвятої Євхаристії.
Адреса: пл. Соборна, 3А.
ГАРНІЗОННИЙ ХРАМ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА
Гарнізонний храм, відомий у Львові як костел Єзуїтів, збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. Храм є взірцем римської святині Іль-Джезу та вважається однією з найбільш культових споруд Львова.
1892 року відновили каплицю Св. Бенедикта з новим вівтарем і вітражами фірми «Tiroler glasmalerei und Mosaic Ansalt» з Інсбруку.
Адреса: вул. Театральна, 11
ДОМІНІКАНСЬКИЙ СОБОР
Домініканський собор виділяється серед численних культових споруд, зведених у XVIII ст., своєю величчю і помпезністю. Він збудований для монахів домініканського ордену. Вітражі у храмі були встановлені у 1844 році. У вікні однієї з чотирьох овальних каплиць вітраж, очевидно, виконали не на високому технологічному рівні, оскільки вже в 1871 році він вимагав реставрації. Повідомлення у рубриці «Nowiny» львівської газети середини XIX ст. про встановлення кольорового вікна в Домініканському соборі було першою згадкою про відродження вітражного мистецтва на Галицькій землі і появу вітражних засклень у будівлях старовинного Львова.
Мозаїчні вітражі в Домініканському костьолі збереглися фрагментарно.
Адреса: пл. Музейна, 1
ЛАТИНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР
Серед пам’яток готичної архітектури лише Латинський собор зберіг неушкодженою свою вітражну оздобу. Вирізняється він тим, що вітражі утворюють ансамбль. Особливістю є композиційна схема сюжетних вітражних полотен. Композиційно-пластичне вирішення вдало підтримує колір, завдяки якому композиція кожного вітражу отримує необхідне внутрішнє наповнення.
У Катедрі є вітражі біля вівтаря та у бічних каплицях костелу. Біля органу – один із найбільших скляних малюнків, вітраж із Матір’ю Божою, опікункою Львова, завдовжки у 44 квадратні метри, цей скляний образ символізує любов львів’ян до Богородиці. Біля вівтаря – вісім вітражів. Творили ці вітражі аж шість вітражистів у останній декаді XIX століття, саме тоді реконструювали цей собор.
Адреса: пл. Катедральна, 1
ЦЕРКВА СВЯТИХ ОЛЬГИ ТА ЄЛИЗАВЕТИ
Закладений костел був у 1903 році, будувався вісім років на кошти польської громади. У 1911 році відбулося його урочисте відкриття. Архітектор споруди – Теодор-Мар’ян Тальовський. Храм також прикрашають витвори відомого скульптора Петра Войтовича, зокрема скульптурна композиція «Розп’яття» на фасаді святині.
У 1933 році за проектом Вавжинця Дайчака фірмою Зіленських (Zilieński) у костелі встановлені орнаментальні вітражі, які простояли лише кілька років і були знищені. Нові вітражі встановили нещодавно в ході реконструкції храму.
Адреса: пл. Кропивницького, 1
УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА
Увагу привертає, насамперед, інтер’єр церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Світло у храм потрапляє через високі вікна, оздоблені вітражами. Шість вітражів виготовлені за ескізами відомого українського художника Петра Холодного. Це – «Архангел Михаїл», «Матір Божа – Запорізька Покрова», «Архангел Гавриїл», «Святі ченці Антоній та Феодосій Печерські і літописець Нестор», «Святі Володимир і Ольга, Борис і Гліб», «Петро Конашевич Сагайдачний, інші гетьмани, міщанин Корнякт, жіноцтво та козаки». Вітражі ілюструють завершальний етап розвитку цього виду монументально-декоративного мистецтва на західних теренах України. Цим вітражам менше ста років, проте їхнього автора називають одним із найвизначніших митців ХХ століття, який особливо відзначився як іконописець та вітражист.
Вітражі унікальні не тільки майстерною технікою виконання, але й незвичною для храмів історичною тематикою. Наприклад, на грудях у князя Володимира Великого можна помітити зображення тризуба. Кажуть, що це єдине публічне зображення українського національного гербу, що пережило радянські часи і не було знищене.
Вітражі були виконані краківською фірмою С. Г. Желєньського, яка сьогодні відома як Музей вітражу у Кракові.
Адреса: вул. Руська, 7 (вул. Підвальна, 9)
Увагу також привертає внутрішнє оздоблення Музею етнографії та художнього промислу. Тут, між першим і другим поверхом, збережені автентичні вітражі з австрійського інсбруку, які не міняли з часу будівництва.
Крім храмів і музеїв, у Львові вітражі подекуди збереглися навіть у житлових будинках. Так, унікальний вітраж знаходиться у будинку №6 на вул. Герцена. Його довжина – 11 метрів, відтак зображення займає всю сходову клітку. На рівні першого поверху зображене каміння, і чим вище – тим ближче до неба. Цей вітраж, створений у 1910-1911 роках краківською фірмою Желєнського, має велику художню цінність. У ньому поєднуються риси європейського модерну з українськими народними мотивами.
