Більшість із нас живе в містах і менше часу проводить на вулиці серед зелені, а тому частіше страждає депресією та іншими психічними захворюваннями, на відміну від людей, які живуть за межами міст.
Різні дослідження показують, що містяни, через обмежений доступ до місць із зеленими насадженнями, частіше стикаються з психологічними проблемами, аніж люди, які живуть поблизу парків, лісів, та тих, хто проводить час на природі. У них спостерігається більш низький рівень гормонів стресу.
Але як час, проведений в парку, може змінити ваш настрій? Чи справді природа змінює наш мозок, впливаючи на емоційне здоров’я?
Ці питання зацікавили Грегорі Братмана, аспіранта Стенфордського університету, який вивчав вплив життя в місті на людей. Разом із своїми колегами він провів дослід — двом група людей запропонували прогулятись однаковий період часу по озелененій території кампусу та поблизу інтенсивного руху.
Виявилось, що перша група добровольців була більш уважна та щасливіша аніж друга.
Однак це дослідження не розглядало неврологічні механізми, які можуть впливати на діяльність мозку через перебуванням на свіжому повітрі.
Тож в новому дослідження, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, група дослідників вирішила поспостерігати за тим, який ефект матиме прогулянка на мозок та, зокрема, роздуми.
Цей психологічний стан знайомий більшості з нас, ми часто перебуваємо в стані стресу та занепокоєння. Однак поринання в роздуми не є допоміжним, так як руйнує наше психологічне здоров’я, і може стати першою ознакою депресії.
Отож однією із найцікавіших цілей Братмана і його колег було дослідити, як впливають роздуми на активність мозку.
В новому досліді були залучені 38 людей, дорослих жителів міст. Їх попросили заповнити анкету, щоб визначити, як часто вони поринають в роздуми. Також вони просканували мозок волонтерів та виміряли кров’яний тиск префронтальної кори головного мозку. Великий приплив крові до мозку означає більшу його активність.
Потім вчені запропонували одній частині групи протягом 90 хвилин гуляти парком Стенфордського університету, а іншій — поруч з гучним шосе в Пало-Альто. Окрім цього, їм не дозволили спілкуватись з кимось чи слухати музику.
Одразу після прогулянки добровольці повернулись в лабораторію, і знову відповіли на запитання та дозволили просканувати їх мозок. Результати показали, що ті люди, які перебували біля шосе, мали підвищений кров’яний тиск префронтальної кори головного мозку, і поринання в роздуми були такими ж негативними, як і до експерименту.
Але результати тих, хто прогулювався поміж дерев, показали значущі покращення психологічного здоров’я, вони не зупинялись на негативних аспектах свого життя.
Окрім цього, у префронтальній корі головного мозку спостерігався значно менший приплив крові. Тому Бретман відзначив, що для покращення настрою міським жителям потрібно гуляти на природі.
Але тут все одно ще є багато запитань. В тому числі — скільки часу необхідно провести серед зелені, щоб поліпшити психологічне здоров’я? Що ще, окрім тиші, сонця та дерев, може підняти настрій? Чи потрібно просто гуляти, чи займатись іншою фізичною діяльністю?
“Є ще дуже багато питань, які потрібно дослідити”, – зазначив Грегорі Бретман.
