На унікальний альбом фотографій з будинком Дрогобицької гімназії, в якій свого часу навчався Іван Франко, натрапили науковці державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» в архіві Сілезької бібліотеки в Катовіце.
Власкор IA ZIK попросив директора заповідника Богдана Лазорака прокоментувати знахідку.
«До нашого часу збереглося дуже мало ілюстративного матеріалу пов’язаного із навчальними закладами Дрогобича ХІХ – початку ХХ ст., – каже Б. Лазорак. – Це зумовлено, передовсім, обома війнами і кількома громадськими погромами. Відтак, часто навіть при наявності ґрунтовного архівного матеріалу з історії дрогобицьких державних, духовних чи приватних «Альма Матер» дослідник та читач постійно змушені домислювати ту частину невіданого ілюстративного айсбергу історичної пам’яті, яка криється за запитанням: а як же ж усе виглядало насправді?
Читаючи пресу чи звіти гімназії, і навіть автентичні рукописи, завжди цікаво уявляти собі якими були навчальні парти, сам процес навчання, як вели себе учні, як були одягнуті професори, яким був ритм роботи на заняттях праці чи фізкультури.
Як виявилося, до історії дрогобицьких шкіл та гімназії в архівосховищі Сілезької бібліотеки в Катовіце зберігся унікальний альбом із 20 знимами під назвою «Робота і сцени з життя молоді початкових шкіл в Дрогобичі, дрогобицького повіту Львівського шкільного округу» авторства салону «Fot. «Studio» Drohobycz», який хоча й не датований, проте явно належить до періоду 30-х років ХХ ст.
Перша частина альбому ілюструє життя властиво колишньої гімназії ім. Франца Йосифа І, яка в міжвоєнний час мала титул ім. королеви Ядвіги. Чи не вперше маємо можливість побачити справжній вигляд її фасаду (сьогодні тут філологічний факультет Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка) філологічного факультету, його давні коридори якими колись ходив І. Франко, І. Верхратський та В. Стефаник, врешті навчальні аудиторії, інтер’єри фізико-хімічних кабінетів і щонайважливіше «живих людей тієї доби».
Усі коридори гімназій несли в собі дух давнини, зокрема, через збереженні трафарети, які можна за цими фото відреставрувати сьогодні. Щоправда, варто звернути увагу на кількість картин та рисунків на стінах, котрі явно виховували у дітей мистецьку лінію….Цікаво, що навіть після перебудови, що завжди цікавило відвідувачів філологічного факультету, ті давні таємничі «франкові сходи під склепінням» мали такий же вигляд, як і сьогодні! З іншого боку, пізнаються шафи та серванти навчальних класів, які досі можна зустріти в закамарках науково-дослідних лабораторій університету. Думаю традиція навчального процесу із цих часів збереглася і до нашого часу в цих стінах.
У канцелярії школи портрет королеви і головний канцелярист, при цьому біля пані жодних аркушів «А-4», як це вимагається сьогодні. Зауважте , лише незамінна ручка-перо і конкретний табель!
Загалом спостерігається унікальний вияв культури дрогобичан, які встановили навпроти гімназійного будинку спеціальну дерев’яну скриньку для збирання пожертв убогим та пристарілим місцевого шпиталю, зокрема, для закупівлі газет. Гасло цієї акції несло візію «Міські плантації віддаються в опіку громадськості!».
Далі спостерігаємо фотографії теперішньої «3-ої» школи Дрогобича, котра колись одночасно носила два статуси ім. Е. Ожешкової-жіночої та чоловічої – ім. Конарського.
Тут яскраво вимальовуються епізоди з вулицею без бітуму, шкільні коридори з гобеленами, екібанами та вишивками, і одною цікавою картиною, яка вочевидь, за задумом автора, мала відношення до історії давніх вулиць Дрогобича. У сакральному місці школи знаходилася каплиця, яка була виявом обов’язкової педагогічної традиції виховання молоді тієї доби. Далі спостерігаємо фотографії уроків образотворчого мистецтва, рисунків та праці. Чи знав цих учнів та вчителів Бруно Шульц? Окремо цікавить світлина, де дітей навчають кухонного етикету приготування та подання їжі. Далі фотографія учениць, котрі чекають на обід. Наче сьогодні, коли бачиш власних дітей у школі…
Якщо ми нещодавно бачили реконструйовану руханку Петра Франка в Нагуєвичах, то на наступних фотографіях бачимо живу руханку і дрогобицької молоді, при цьому місце проведення, як і сьогодні, у третій школі залишилося на задньому дворику. Більше того, у чоловічій частині гімназії учні мали спеціальні заняття із ведення пасіки. Бжолярство в Дрогобичі – це окрема тема для дослідження!
Остання фотографія більш вражаюча, позаяк бачимо урок фізкультури і учнівські посмішки школи ім. Колонтая, котрі ще не відали про грядущу велику Другу війну…”