У грудні 2012 року місто Жовква приєдналося до «Угоди мерів щодо клімату та енергії». А в 2014 році вже стала одним із міст, яке отримало грант ЄС на модернізацію комунальної котельні, реконструкцію дитячого садочка, заміну 4,5 кілометрів тепломереж та створення восьми індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках.
Про це 4 липня, під час тематичного семінару в рамках програми ЄС «Угода мерів – Демонстраційні проекти» «Досвід Жовкви в реалізації проектів з теплопостачання та термомодернізації будівель», повідомив міський голова Жовкви Петро Вихопень.
За його словами, до 2014 року ЄС не фінансував такі маленькі міста, як Жовква. Гроші отримували тільки міста з кількістю мешканців від ста тисяч і більше. Проте місто було наполегливим.
– Ми пройшли довгий шлях до цього. У 2003 році «Жовкватеплоенерго» стало міським підприємством з мільйонними боргами за газ. У 2005 році ми розробили концепцію модернізації теплопостачання. З 2005 до 2011 ми замінювали наші теплові мережі, – розповідає він.
Місто мало п’ять газових котелень, які опалювали 49 багатоквартирних житлових будинки та 20 бюджетних установ. Провівши аудит та обрахувавши всі видатки, було вирішено переходити на котли на твердому паливі та втілювати енергоощадні системи.
– Попередньо ізольовані труби, які ми зараз прокладаємо, мають гарантію на 50 років. Їх виробляє наше, львівське підприємство. Це означає, що наступні 50 років нам не доведеться руйнувати тротуари та дороги, викопуючи та замінюючи мережі, які вже зносилися, – тішиться Петро Вихопень.
Також він має великі сподівання на термомодернізацію дитячого садочка. Адже від старого садочка тут не залишається майже нічого. 1 червня його закрили, дітей відправили на канікули. І тепер вже поміняли дах, утеплюють стіни ззовні, всередині монтують електрику, систему водопостачання та теплопостачання, ставлять сигналізацію, систему вентиляції, нові вікна. Завершити роботи мають 1 серпня. Енергоаудит обіцяє економити тільки тут до 50 тисяч гривень в рік.
– У 2015 році у нас в садочках захворіло 272 дитини, у 2016 – 182. У наших садочках, це не є таємницею, не дотримується температурний режим. Старі стіни та старі вікна випускали тепло, було вогко, діти хворіли. Тепер в одному садочку зроблено вентиляцію та утеплення стін. Температура відповідає нормам і повітря свіже, – каже міський голова Жовкви.
Він зауважив, що кожен крок у запровадженні європейських проектів перевіряють європейські експерти.
– Упродовж дворічної співпраці ми зрозуміли наскільки це важливо. Виявляється, Україна не має досвіду та фахівців з енергоощадності. А це важливо. Коли ми змінювали вікна у садочку, то присутні експерти знімали на відео весь процес. І все одно наші працівники поставили не так, – зізнався Петро Вихопень.
Керівник команди підтримки програми «CoM-DeP» Ян Ваандерс повідомив, що з тих проектів, які подавалися на конкурс у 2014 році, 11 будуть втілені в Україні і два з цих одинадцяти – у Жовкві.
– У рамках наших проектів ми працюємо тільки з європейськими стандартами. Витрачати кошти на енергоносії – це даремна трата коштів. Для чого витрачати кошти на енергоносії, коли ви можете витратити їх на дороги, школи, переробку сміття чи інші речі, – він вважає, що варто витрачати кошти на енергоефективність.
Ян Ваандерс наголосив, що рішення про місто, яке отримає кошти і на який саме проект, приймає незалежна комісія.
– Ми оголошуємо відкриття конкурсу. І кожне місто, яке є підписантом «Угоди мерів», може взяти участь. Міста готують заявки і надсилають їх в Брюссель. А там вже незалежні експерти оцінюють кожну заявку. Ці експерти не знайомі ані з мерами міст, ані з їхніми представниками. У них є стандартна форма, в якій вони виставляють кількість балів за кожен пункт. Ніхто не може вплинути на їхнє рішення. Мер може ходити до нас в гості, їздити в Брюссель. Але це ніяк не вплине на результат конкурсу, – запевняє Керівник команди підтримки програми «CoM-DeP».
Сьогодні понад сто українських міст також стали членами програми Європейського Союзу «Угода мерів». Проте, щоби отримати кошти, міста самі повинні скласти свій план сталого енергетичного розвитку та подати його до європейської комісії. Зараз вже 36 міст України виконали цю умову і беруть участь у другому етапі конкурсу. Представники цих міст приїхали цими днями до Жовкви на дводенний семінар, щоби ознайомитися з проектами, які вже втілюють, та перебрати досвід.
Петро Вихопень повідомив, що після того, як проект модернізації комунальної котельні у Жовкві був визнаний переможцем конкурсу, на рахунок міста ЄС невідкладно поклав гроші.
– Європейський Союз у квітні минулого року поклав півмільйона євро на рахунок у відділенні «Ощадбанку». Я роблю документацію за ті гроші, проводжу тендери і маю чим заплатити. І європейські кошти 31 січня нікуди не пропали, – говорить міський голова Жовкви.
Але понад 20 відсотків від суми проекту повинні знайти у місцевих бюджетах. Отож, загальний бюджет модернізації котельні складає 860 тисяч євро. З них грант ЄС – 688 тисяч євро. І 172 тисячі євро фінансує саме місто Жовква та надає обласний бюджет.
Довідка
Жовква – єдине місто в Україні та в країнах Східної Європи, якому вдалося стати учасником одразу 2-х демонстраційних проектів (як головний заявник – самостійно, та як партнер з м. Самбір і Фондом Східна Європа), які реалізують підписанти Угоди мерів. У рамках цих проектів в місті буде встановлено три сучасні біопаливні котли та інше необхідне супутнє обладнання в котельнях, замінено 1 544 м теплотрас, інстальовано 8 індивідуальних теплових пунктів та проведено комплексну термомодернізацію дитячого садка № 2.
Очікувана економія після впровадження обох проектів складе 10 812 МВт∙год енергії та 2 379 тонн СО2. Цієї кількості енергії вистачить для приготування 500 тисяч горняток кави, а для перевезення такої кількості вуглецю необхідно 40 залізничних вагонів.
