Рідко який законодавчий акт Верховної Ради викликав у громадськості, зарубіжних партнерів України такий подив і несприйняття, як “зіпсований ложкою дьогтю” Закон України “Про запобігання корупції”, що його у понеділок, 27 березня, підписав спікер парламенту Андрій Парубій. “Дьогтем” у “бочці меду” виявилися внесені зміни у статтю 3, які передбачають, що електронні декларації про доходи і майно тепер зобов’язані будуть подавати і члени громадських організацій з протидії корупції. У демократичних суспільствах таку норму вважають дискримінаційною, такою, що вчиняє тиск на борців з цим суспільним злом. Тому сподіваються, що цьому закону не дасть ходу президент, наклавши на нього вето.
Думається, ініціатори згаданих поправок або не помітили “міни сповільненої дії”, або ж за чиєюсь командою свідомо закладали її, щоб звести порахунки з антикорупціонерами. Швидше за все, йдеться про другий варіант.
Ніщо, здавалось би, не обіцяло скандалу. Народні депутати вирішили підправити закон про корупцію у частині заповнення електронних декларацій, впорядкувати перелік фігурантів. Пропонували вилучити звідти вимогу, яка, окрім чиновників, зобов’язувала заповнювати цей технічно складний документ військовослужбовців-контрактників рядового, сержантського, старшинського складів і молодшого офіцерського складу.
Парламентарії квапилися ухвалити зміни до цього закону, бо, якби запізнилися, заповнювати е-декларації армійці низової ланки змушені були б уже з 1 квітня. У підсумку — нижчий ешелон військового народу таки звільнили від електронних фінансових звітів. Зате надумали вписати до категорії підзвітних власників і головних редакторів засобів масової інформації. А також членів громадських організацій (ГО), у тому числі тих, які протистоять корупції. Ідею “з голосу” озвучила народний депутат Тетяна Чорновол (“Народний фронт”), яка донедавна сама теж була громадською активісткою. Мотив: перед законом усі рівні. З часом, зрозумівши, що переборщила, пані Тетяна попросила виключити журналістів з цього переліку. Але була категорично проти того, щоб цю процедуру оминали громадські активісти.
Парламентське табло висвітило 268 голосів “за”. Їх забезпечили 118 членів фракції “Блок Петра Порошенка”, 70 представників “Народного фронту”, 27 членів “Опозиційного блоку”, 20 депутатів з групи “Відродження”, 16 “радикалів”, 10 членів групи “Відродження” і 7 позафракційних. Жодного голосу не дали представники “Самопомочі” і “Батьківщини”.
Якщо президент підпише закон, під його дію потраплять і згадувані вище журналісти, яких нібито звільнили від цього обов’язку. Це роз’яснила директор Інституту масової інформації Оксана Романюк: “Корупцію викривають і розслідування на цю тему пишуть здебільшого журналісти, які працюють у громадських організаціях. Взагалі, всі бюро журналістських розслідувань є громадськими організаціями. Вони зареєстровані не як ЗМІ, а як неприбуткові громадські організації. Тому вважаю такі зміни до законодавства тиском на роботу журналістів…”.
У ряді країн світу, де демократія — понад усе, жорстко розкритикували український парламент за ухвалений ним закон. “Е-декларації для вищих державних службовців — потужний крок у просуванні реформ в Україні. Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості, робити їх мішенню — це крок назад”, — йдеться у повідомленні посольства США в Україні. Такої ж думки посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф. Зміни у закон щодо е-декларування, заявила дипломат, можуть обмежити можливості громадських організацій, тому, на її переконання, цей закон треба переглянути. На такій же позиції стоять в Єврокомісії. Комісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоханнес Хан упевнений: е-декларації повинні бути націлені на корупцію в органах державного управління, а не перешкоджати роботі громадянського суспільства.
Коментар для «ВЗ»
Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат (фракція “Батьківщина”)
Законопроект був покликаний врегулювати одне питання: дати можливість військовослужбовцям солдатського і сержантського складу, які перебувають у зоні АТО, не заповнювати електронних декларацій. І це виглядало логічно. Аж раптом у цей документ напхали норм, які до цієї теми не мають жодного відношення. З одного боку, за рахунок громадських активістів розширили коло осіб, які повинні декларувати свої статки. З іншого — відкрили лазівки в законодавстві, які дадуть змогу уникати е-декларування тим, які не мали б його уникати. Керівник профільного комітету Єгор Соболєв справедливо зауважив: норми у законі зараз сформульовано таким чином, що якщо, скажімо, я — народний депутат, в якийсь спосіб зарахуюсь солдатом або сержантом Збройних сил (а в нас є такі депутати), то, за ідеєю, не повинен подавати електронну декларацію…
Багато поправок було внесено з голосу. І в такий спосіб з переліку тих, хто має подавати е-декларацію, виключили низку категорій колишніх чиновників. Скажімо, колишнього прем’єр-міністра. Виходить, що Арсенію Петровичу Яценюку вже не потрібно буде здавати декларацію. Може, саме тому “Народний фронт” лобіював цю пропозицію?
Вимога е-декларування з боку громадських активістів виглядає як помста за їхню активну позицію щодо висвітлення корупційних оборудок уряду Яценюка, народних депутатів його фракції…
А тим часом…
27 березня президент України Петро Порошенко зустрівся з представниками провідних громадських організацій. Темою розмови був скандальний законопроект, який змусить громадських активістів заповнювати е-декларації.
