Цікаво

24 Вересня 2017 23:18
Аграфи на фасадах Львова
0
Аграфи повсюдно поширені у місті Львові, так як вони є присутніми на більшості будинків вісімнадцятого та дев’ятнадцятого століття. Аграфи — або анкери (анг. anchor plates) або стяжки — використовуються для зміцнення структури цегляних споруд. Виготовлені з литого або кованого заліза, ці плити з’єднані з арматурними прутами, що пронизують будівлю. Іноді арматурні прути виступають назовні і їх можна побачити в конструкціях балконів.
22 Вересня 2017 00:43
Політичні дискусії в межах PEN International Congress у Львові
0
21го вересня в стінах Франкового університету відбулися політичні дискусії на теми Американського розрахунку, Трампа та його Китайського сорому. Промовцями були Пол Остер, Лорі Сімс та Дрю Менекер. Модератором виступила Джоан Лідом- Екерман. Найкавіше занотували журналісти Дивись.infо. Промовці говорили про американську стратегію щодо інших країн,свободу слова та прав громадян. Першою виступила модератор дискусії – Джоан Лідом-Екерман. […]
18 Вересня 2017 14:01
Львів вшановує ювілей Олени Кульчицької
0
попри всю різноманітність варіантів крою та декорування західноукраїнського вбрання, воно має чимало спільних рис з одягом інших регіонів України, помітних в характері силуету, в розташуванні оздоблення, в колористичних прийомах. А це означає, Україна навіть у таких деталях – єдина.
15 Вересня 2017 00:20
Партія Яценюка – як валіза без ручки, але з грошима
0
Не секрет, що «Народний фронт» в силу різних обставин не має жодних шансів знову повернутися до влади в результаті парламентських виборів. Тому у нього — єдиний варіант: домовлятися з Президентом щодо створення нового виборчого блоку, через який можна було би зберегтися при владі у майбутньому.
13 Вересня 2017 23:55
Сьогодні у рамках Форуму видавців презентували повне зібрання творів Романа Іваничука
0
Письменник не живе окремо від своїх праць, від своїх робіт, він живе у спадщині, яку залишив нам. У працях Романа Іваничука – багатство нашого народу, колорит наших людей і правда, описана такою, якою є насправді
11 Вересня 2017 23:38
На місці давньої площі у Львові радянська влада побудувала готель
0
Далеко не кожний мешканець Львова скаже вам, де знаходиться невеличка вулиця Зернова. Але цей короткий відрізок, що поєднує вулицю Куліша і проспект Чорновола, ледве не єдине, що нагадує нам про одну з найдавніших торговиць (торгових площ) міста Лева, відому з кінця XVIII сторіччя. Історія цієї площі є красномовною ілюстрацією невблаганного поступу, що назавжди змінює вигляд […]
10 Вересня 2017 23:38
У Львові відкрито центр Митрополита Андрея Шептицького
0
Центр Митрополита Андрея Шептицького у Львові, на території студентського містечка УКУ, 10 вересня розпочав роботу. П’ять поверхів Центру включають бібліотеку, офісні приміщення, виставкові та конференц-зали й усі інші простори, які від сьогодні чекають креативних, ідейних людей, які прагнуть розвиватися та втілювати важливі проекти.
6 Вересня 2017 23:02
Костел та монастир кармеліток босих на Кастелівці у Львові
0
5 вересня 1893 року, на Кастелівці, біля перетину вулиць Хрестової (пол.Кшижової, тепер Ген.Чупринки), Іссаковича (нині Горбачевського) та Городницької (нині Мельника), розпочали будову комплексу монастиря кармеліток босих з костелом. Головна опікунка львівських кармеліток графиня Кароліна Рачинська офірувала величезну суму, понад 100 тисяч ринських злотих, на купівлю земельної ділянки (парцелі) та зведення комплексу костелу та монастиря. Парцеля […]
4 Вересня 2017 23:59
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
0
З погляду сучасної епохи, хорові композиції Веделя, парадоксальним чином, набирають особливих значення та цінності саме з огляду на цей їхній (мовляв) «консерватизм», на глибоку прив’язаність до рідної і локальної традиції київського хорового співу, яку, на ділі, Ведель помітно модернізував, не вдаючись проте до відвертих чужоземних запозичень і впливів.
2 Вересня 2017 22:26
Lviv Bandur Fest – новий погляд на бандуру
0
Lviv Bandur Fest покликаний надихати і дивувати слухачів, адже здебільшого ми очікуємо від бандури традиційного звучання та патріоричних пісень. Натомість на нашому фестивалі ми пропонуємо етно, джаз, соул, електроніку, інді