Пробіотики: не такі вже й корисні?

24 Вересня 2018 12:17

Пробіотики — “живі мікробіологічні харчові добавки, які уражають шкідливі мікроорганізми, відновлюючи мікробний баланс кишківника” — можливо не такі корисні, як ми думаємо. Відразу два дослідження вказують на те, що споживання таких засобів варто обмежити. Відповідно до отриманих результатів, мікроорганізми, що містяться у цих продуктах, не заселяють кишківник всякої людини успішно. І негативні наслідки вживання антибіотиків пробіотичі засоби не можуть компенсувати – цілком можливо, вони навіть шкодять.


Чи пробіотики корисні, залишається суперечливим. Зображення: M_a_y_a/ istock.

Йогурт, капсули чи порошок – пробіотики дуже популярні. Штами бактерій, які вони містять, повинні заселяти травний тракт, забезпечувати здорову флору кишківника і запобігати всякому дискомфорту. Проте наскільки виправдане вживання таких засобів?

 

«Наукових даних з цього приводу мало, і частина з них – дуже суперечлива», – сказав Еран Елінав (Eran Elinav) з Науково-дослідного інституту імені Вейцмана в ізраїльському Реховоті. Імунолог зі своїми колегами детальніше дослідив ефективність пробіотиків. Вчені хотіли знати, чи мікроорганізми з йогурту та інших продуктів взагалі поселяються в кишківнику – і якщо так, то з якими впливами?

 

Для свого дослідження науковці через колоноскопію визначили мікробіом для 15 здорових піддослідних. Потім учасників поділили на дві групи: одна отримувала звичайний пробіотик, збагачений одинадцятьма різними штамами бактерій, інша – плацебо. Впродовж двох місяців науковці спостерігали, що в результаті такого вживання відбувається у шлунково-кишковому тракті.

 

Виявилося: у деяких піддослідних мікроорганізми успішно приживалися, в інших – цього не відбувалося. У кого пробіотик діятиме, а в кого ні, можна передбачити, з’ясували науковці: успіх залежить від первинного складу мікробіому, тобто певного зразка генетичної експресії.

 

Крім того, дослідження виявили: тіла бактерій всередині організму не завжди збігаються з  тими, які можна визначити з допомогою звичайних аналізів. Важливо знати, що більшість сучасних досліджень вивчали мікробіом не безпосередньо у кишківнику. Тож деякі результати останніх років щодо дієвості пробіотиків можуть бути взагалі нерелевантними.

 

«Наша робота засвідчує, що пробіотичні продукти та харчові додатки не такі вже й універсальні, як припускали», – констатує колега Елінава Еран Сезаль (Eran Segal). Але це не все: у другому дослідженні науковці з’ясували: за певних обставин пробіотики виявляються не лише неефективними – вони можуть бути навіть шкідливими.

 

У цьому дослідженні вчені вивчали, як впливає прийом пробіотиків після антибіотиків. Вони мали б допомогти відновити флору кишківника, знищену в результаті дії антибіотиків. Але чи це працює?

 

Спочатку команда вчених ввела антибіотик 21 піддослідному і поділила їх на три групи. Частину зовсім не лікували, іншій – давали пробіотики з першого дослідження, іншим вводили автогенні бактерії у формі трансплантації мікрофлори.

 

З’ясувалося: після того, як антибіотики знищили автогенні бактерії, мікроорганізми з пробіотиків успішно засвоювалися у всіх піддослідних. Але ці чужі бактерії не давали змоги флорі кишківника повернутися до нормального стану, навіть через місяці. Інакше все відбувалося у піддослідних, які піддалися трансплантації мікробіоти: у них флора кишківника загоювалася суттєво швидше – вже за кілька днів вона повернулася до нормального стану, повідомили науковці.

 

«Згідно з сучасною догмою, пробіотики – нешкідливі та корисні для кожного. Наші результати вказують на потенційно небажані побічні ефекти, що можуть мати навіть довгостроковий вплив, – сказав Зегаль. – Натомість значно кориснішим може бути лікування автогенними бактеріями – персоналізованим пробіотиком, створеним матінкою природою», – констатує науковець.

 

Probiotika: Doch nicht nützlich?
Cell Press, 07.09.2018
Зреферувала С. К.

Джерело: Збруч