В епоху фейків, альтернативних фактів і мови ненависті правда стає дефіцитним ресурсом. Щораз більше нагадує порозкидані на смітнику діаманти: щоби знайти їх, треба зусиль і знань, як до них дістатися і відрізнити від уламків скла розбитих пляшок. Нещасливий винахід XXI століття, — постправда — не є звичайною брехнею. Це коктейль правди, брехні, інтерпретації, домислів, інсинуації та суґестій.
Постправда скерована не до розуму людей, лиш до їхніх сердець. Основний месидж тролів, які цідять постправду: перш за все не думай, а ненавидь. Якщо хтось має іншу, ніж ти, думку, не застановляйся над цим, не намагайся визначити, має він рацію чи ні — тільки ненавидь. Це сильне почуття, тому воно і перемагає думання.
Ненавидячи, ділять світ на білий і чорний. Засліплений білизною не в змозі вгледіти крихт правди у мнимій абсолютній чорноті, не кажучи вже про всі інші барви цього світу. У що другому романтичному фільмі в ситуації конечного вибору з’являється фраза: йди за голосом серця. Насправді це означає — керуйся любов’ю. Тролі теж кажуть — йди за голосом серця, але розуміють це як “керуйся ненавистю”.
Нащо це роблять? Бо людиною, яка не думає, не зважує арґументів, не вибирає між цінностями, не доходить до істини, дуже легко маніпулювати. Зроби те, чого хочуть тролі, а в додачу переконаєшся у своїй слушності.
Чи з постправдою можна воювати і перемогти? Можна. Перш за все, треба верифікувати джерела інформації. Аноніми вірогідними не є. Треба сягати за документованими фактами і самому робити висновки. Тільки після цього порівнювати їх із висновками інших, зберігаючи відкритість на їхні арґументи. Така поведінка будує розуміння — а людині, яка розуміє, жоден троль не страшний.
Отож зичу всім читачам, щоби не ненавиділи (навіть ворогів), не дали собі відключити мислення, щоби використовували розум для пошуку істини, навіть якщо це трудно і мозольно. І щоби знаходили правду як діаманти у всьому 2018 році й у всіх наступних роках.
Войцех Целларі, професор технічних наук, експерт Європейської Комісії
