Львів “Під європейським капелюхом” Романа Миколайовича Турина

27 Січня 2018 13:48

Експозицію «Під європейським капелюхом» представили в одному з корпусів Національного музею імені Андрея Шептицького, що на вул. Драгоманова, 42. У показі – живопис і графіка Романа Миколайовича Турина (1900 – 1979) з приватних збірок та з фондів Національного музею. Більшість робіт експонуюється уперше. За словами історика мистецтва, проректора Львівської академії мистецтв Романа Яціва, після посмертної виставки творів Турина у Львові 1982 року – це єдина спроба означити роль та місце цього автора в історичній динаміці культуротворення, в складній комбінації факторів, психологічних станів та непоборних прагнень мистця до широких світоглядних горизонтів.
Роман Турин – живописець, педагог, організатор мистецького життя у Львові, мистецького авангардистського угрупування Artes (1929–1935 рр.), а також перший дослідник творчого спадку художника-самоука Никифора Дровняка.

Початкову освіту майбутній митець здобував у Тернопільській гімназії. Згодом студіював на відділі малярства у Краківській академії мистецтв, у майстернях професорів В. Яроцького, Ю. Панкевича, І. Пєньковського, Т. Аксентовича. Продовжив навчання у Парижі, у філії Краківської академії (майстерня В. Яроцького), відвідував студії режисерів та фотомитців.
У 1920-х дебютував як художник. Сприяв розвою мистецького життя у Львові, був одним із чільних організаторів мистецьких виставок. Наладжував  вшанування пам’яті Івана Труша, зокрема опікувався відкриттям першої меморіальної експозиції у майстерні художника в родинному будинку.

Серед друзів та однодумців Турина – Маргіт та Роман Сельські, Карло Звіринський, Вітольд Манастирський, Володимир Патик, Микола Колесса…

Анонсуючи показ творів Турина у Нацмузеї, його організатори зазначали, що у портретних зображеннях сучасників художник намагався передати риси характеру, настрій та духовний світ своїх моделей. Галерею українського живописного портрета післявоєнного часу авторства Турина доповнили психологічні образи І. Свєнціцького, Ф. Колесси, В. Щурата, А. Труш-Драгоманової, Г. Сковороди, І. Франка, С. Крушельницької, портрет студентки. Особливе місце у портретному жанрі посідає Василь Стефаник, до постаті якого Роман Турин звертався упродовж усього життя. Як пейзажист тяжів до теми Гуцульщини, улюбленого місця праці та відпочинку, зокрема в селі Дземброня, що на Івано-Франківщині. А ще Роман Турин відомий тим, що зняв перші у Галичині документальні фільми – «Гуцульські фрагменти» про подорож на байдарках і «Хлоп іде до міста», який відтворює життя краю та його мешканців. Опановував і мистецтво художньої фотографії. Також вивчав технологію рекламної фотографії та фотомонтажу.

Мистецтвознавець Роман Яців вважає мистця, фотохудожника, кінематографіста, музейника, педагога, «гуру» в океані інтелектуальних еліт передвоєнного і повоєнного Львова Романа Турина  одним із найбільш форматних культурно-мистецьких явищ XX століття, свого роду «диспетчером» на шляхах європейського модернізму. І додає, що в експозиції «Під європейським капелюхом» вдалося об’єднати не лише його твори малярства і графіки різних жанрів, а й показати різні контексти творчих зусиль мистця – як у передвоєнний, так і у післявоєнний періоди.

«Одне із завдань кураторів виставки – поглибити суспільну опінію про Турина, який досі фігурував лише в окремих іпостасях, – розповів «Дню» професор Яців. – Бракувало кваліфікованих оцінок його модерністського досвіду в трактуванні кольору і форми, не знаходилося важливих паралелей у його зв’язках з іменитими паризькими мистцями, знаковими постатями в естетичній культурі міжвоєнного двадцятиліття. Тепер вдалося уточнити, що, крім малярства, художник захопився фото- і кіномистецтвом, беручи уроки у знаних кінорежисерів студії Тобіс-Клянґ-Фільму (Tobis-Klangfilm), а також в одного з найбільш популярних фотомистців Моріса Табара (Maurice Tabard). Ця сторінка біографії Романа Турина ще потребуватиме спеціальних студій, натомість на виставці можна по-новому осмислити ще одну його пристрасть – Никифора (Епіфанія Дровняка), геніального лемківського мистця-самоука, якого він першим відкрив для світу і спадщину якого популяризував до кінця свого життя. Інший відрізок часу, після Другої світової війни, на виставці представлений маловідомими малярськими і графічними творами, в яких можна насолодитися тонким відчуттям автором мінорної колористики, точних портретних характеристик знаних сучасників, а також віртуозним володінням техніками рисунку. Варто наголосити, що і цим роль Турина в культурно-мистецькому житті Львова не обмежується – від 1949 року він очолив Львівську дитячу художню школу, в яку зумів інтегрувати свої кращі здібності як педагога».

Роман Яців говорить, що вдячне громадянство Львова старшої генерації й досі називає Романа Турина еталоном інтелігентності і що цей аспект теж дуже добре прочитується з матеріалів виставки «Під європейським капелюхом».

Потрапити на показ у Національному музеї (вул. Драгоманова, 42) встигнуть усі охочі – експозиція, котру представили учора, 26 січня, чинна до 11 березня.

Тетяна КОЗИРЄВА

Джерело: День