У рамках перетворення із державного у суспільне телебачення у Львівській філії НСТУ скоротять понад дві третини працівників – із 311 штатних посад до квітня 2018 року залишиться 96. Такі дії у правлінні НСТУ пояснюють реформою роздутої регіональної структури та недофінансуванням суспільного.
Про це кореспонденту IA ZIK повідомили в прес-службі ПАТ «НСТУ».
Останні події із масовим скороченням працівників Львівської філії НСТУ викликали досить бурхливе обговорення у соцмережах. Як стало відомо, зокрема, скорочено журналістів і працівників культурно-мистецьких програм, програми «Вечір у Львові».
Колишній завідувач відділу у ЛОДТРК Світлана Максименко з цього приводу у Фейсбуці написала:
«Львівське телебачення – ТРК «Львів» – розгромлене! Напередодні Нового року новоприбулі кияни під ялинкою роздали «прянікі», а по Різдву Христовому – листи про ліквідацію… Усе це – напередодні 60-річчя Львівського телебачення!
240 журналістів, які творили український інформаційний простір, культуру, національну ідею як альтернативу загрозі зі Сходу, – на вулиці. Такого не було ні в «застійні», ні в перебудовчо-бандитські часи!!! Куди йдемо? Вже усі зрозуміли…
Львів, інтелектуально-культурний центр, не матиме свого телеефіру: усвідомленого, аналітичного, художнього. Коротка інформаційна нарізка – усе, чим Вас, панове, годуватимуть.
Вже з’мо – «село без сільради». «Они обрадуются»…».
«Нині відбувається реформа регіональної структури, – коментує ситуацію член правління ПАТ «НСТУ» Микола Чернотицький. – Колишні державні компанії (ОДТРК), які увійшли до складу Суспільного мовника як філії, колись були окремими юридичним особами. Кожна регіональна компанія мала свої сітки мовлення, різну кількість програм власного виробництва, різну кількість штатних працівників – від 80 до 320 осіб. При цьому, великий штат – це далеко не завжди якісніші програми. Також у структурі філій було багато адміністративних ланок управління, які дублювали одна одну. Нині ці керівні функції виконує центральна дирекція. Цілком логічний наступний крок – побудова уніфікованої структури з єдиним механізмом управління та спільними стандартами мовлення Суспільного. Саме така уніфікація регіональної структури триває зараз. На цей процес також дуже впливає недофінансування. Цьогоріч на існування НСТУ виділили суму, яку минулого року компанія витрачала лише на заробітні плати, тобто вдвічі меншу того, що передбачає закон».
У НСТУ також зазначають, що Львівська філія – одна з найбільших за чисельністю штату. Станом на грудень 2017 року у ній налічувалось близько 311 штатних посад. Процес уніфікації і скорочення штатних позицій відбуватиметься до квітня 2018 року. Уже з 2 квітня штатний розпис Львівської філії складатиметься з 96 штатних посад, а частину функцій, зокрема господарські, буде виведено на аутсорс – співпрацю за цивільно-правовими угодами.
Як запевняють у Києві, нинішній етап реформування суспільного мовлення в Україні покликаний усунути дублювання адміністративних функцій у кожному регіоні та спростити штатну структуру, оптимізувати виробництво регіонального контенту й підвищити заробітну плату для журналістів суспільного мовлення до ринкового рівня.
«Унаслідок реформи в усіх регіональних філіях будуть уніфіковані штатні розписи та система ухвалення рішень. Також суттєво скоротять кількість «начальницьких» ланок, – пояснює секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Вадим Міський. – Суть змін у творчому напрямку полягатиме в тому, що в регіонах вироблятимуть менше контенту, проте відмінної якості. Штатні журналісти на обласних каналах готуватимуть місцеві теле- і радіоновини протягом дня, ранкове розважальне телешоу, вечірню аналітичну телепрограму, радіопрограми. Решту контенту будемо замовляти на відкритих конкурсах ідей (пітчингах) у сторонніх продакшнів чи творчих груп. За підсумками конкурсу з виробниками програм укладатимуть строкові контракти. Штатні редакції мовами національних меншин, які є в Одесі, Ужгороді та Чернівцях, також буде збережено. А мінімальний журналістський оклад із 2 квітня 2018 року становитиме 8800 грн – для регіонів це навіть вище, ніж ринковий рівень».
Пріоритетом у роботі філій в НСТУ називають «якісні, оперативні, незалежні регіональні новини». «…це той необхідний мінімум, який має забезпечити суспільний мовник у регіоні. Зараз кожна філія випускатиме ранкову програму, випуски новин упродовж дня та підсумкову вечірню програму синхронно з іншими регіонами. Однак виробництво програм інших напрямів (дитячого, розважального тощо) не зупиниться – ці програми обиратимуть на конкурсних умовах, тож запропонувати і захистити свою ідею зможе кожен охочий», – повідомили в прес-службі.
«Перехід від державного до суспільного – непростий. Працівники мають зрозуміти і прийняти нові засади роботи. Що ми працюємо не для державних структур, а для громадян. Відкриті конкурси ідей і пітчинги – це насамперед шанс для усіх творчих людей проявити себе. А виграє глядач, адже в ефірі з’являться найкращі запропоновані проекти», – зазначила продюсерка Львівської філії Уляна Антоник.
Її обрали керівником творчого напряму Львівської філії Суспільного у грудні під час конкурсу. Ще однією новацією стало розмежування функцій адміністративного й творчого управління філією: творчим напрямом роботи філії керує продюсер, а всіма адміністративними й господарчими питаннями – менеджер.
У НСТУ нагадують, що менеджера для Львівської філії у грудні не було обрано, а тимчасово виконуючою обов’язки менеджера призначена Наталія Степанова. 4 січня НСТУ оголосила додатковий конкурс на посаду менеджера, документи на який всі охочі можуть подати з 12 до 25 січня.
У НСТУ вважають, що супротив реформуванню здійснюють певні політичні та владні кола, які раніше користувалися можливостями державного телеканалу.
«Відкриті конкурси на посади керівників філій, а також незалежність Суспільного створюють супротив політичних кіл, що яскраво прослідковується у питанні фінансування компанії. Відповідно до Закону, держава зобов’язана щорічно виділяти ПАТ «НСТУ» 0,2% від обсягу держбюджету. Така модель фінансування гарантує мовнику незалежність від органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій, юридичних і фізичних осіб, а також дозволяє виконувати основну функцію – всебічно й об’єктивно інформувати українське суспільство.
І якщо раніше обласні телерадіокомпанії були майданчиками для промотування владних структур, то тепер, маючи статус філій Суспільного мовлення, вони гарантують громадянам доступ до незалежної об’єктивної інформації, що передбачає суттєву зміну формату діяльності. Однак такий стан справ не влаштовує людей, які раніше користувалися можливостями державного каналу і тепер прагнуть втримати контроль над Суспільним», – заявляють у НСТУ.
У прес-службі також повідомили, що у 2017 році ПАТ «НСТУ» недоотримала 200 млн грн, а у 2018 році Верховна Рада для Суспільного проголосувала лише за 776 млн грн, що більш ніж вдвічі менше за гарантовану законом суму.
Львівська філія НСТУ – одна з 23 регіональних дирекцій Національної суспільної телерадіокомпанії України. У її складі – телевізійний канал «Львів» та «Львівське радіо».
