Про культуру дискусії: роздуми щодо конфлікту довкола півмарафону у Львові

1 Листопада 2017 20:29

До культури дискусії нам ще так само далеко, як і до нормальної співпраці між різними органами влади чи навіть різними підрозділами одного органу, пише львів’янин Всеволод Поліщук.

Учора в себе на Фейсбуку я лише віджартовувався про півмарафон, намагаючись знизити градус дискусії. Тепер хочеться сказати серйозно.

До критиків: ви реально вважаєте, що це нормально: бажати діареї, поламати ноги, захворіти людям, котрі просто бігали, при цьому ще й допомагаючи добрій справі?
Ні, от чесно? Ці люди брали участь у легальному, централізовано організованому заході, на позитиві, розраховуючи, що відповідні служби подбають про інформування спільноти й організацію руху.
З організацією руху були проблеми – то з’ясуйте, хто був за це відповідальний, і шторміть конкретно цю, людину/установу.

До прихильників: ви реально вважаєте, що варто на всіх, хто висловлював невдоволення, повально навішати ярлик вічно незадоволених нитиків, ретроградів і хресноходів? Не можете собі уявити, що для когось це зовсім не звичний хід думок, а нормальна реакція через запізнення на зустріч/потяг/до лікарні?
Тільки не треба аргументів на кшталт «чо їм в дощ/холод/неділю вдома не сидиться», це якийсь дитсадок. Людина має право гуляти/працювати/їхати кудись будь-якого дня тижня і за будь-якої погоди. Не кажучи вже про те, що хвороба не обирає часу.
Право людини на критику того, що завдає їй проблем (бажано, щоб без побажання діареї іншим) – така ж ознака Європи, як і ваше право бігати. Проти якого я особисто нічого не маю.

Одне слово, до культури дискусії нам ще так само далеко, як і до нормальної співпраці між різними органами влади чи навіть різними підрозділами одного органу.
А в цьому я бачу головну проблему. Я бачив, як одне ЛКП ЛМР завалює інше паперовими рекомендованими листами з питань, які в нормальній фірмі вирішуються одним смс. І знаю, що частина чиновників мерії, яка відповідає за розвиток, із деякими іншими, які відповідають за реалізацію програм, не те що спілкується різною мовою – живе в різних світах.
Що вже казати про координацію назовні – з поліцією чи ОДА.
І ці всі збої в комунікації нам гикатимуться ще не раз.

Всеволод Поліщук