Фото: rudana.com.ua
Перший тиждень квітня став для України та її економіки часом проривів і перемог. Окрім позитивного голосування в Європарламенті про надання українцям можливості безвізових подорожей Європою, минулого тижня Україна отримала довгоочікуваний транш Міжнародного валютного фонду, а також 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.
Як й очікували, рішення Ради директорів МВФ про надання Україні 1 мільярда доларів чергового траншу кредиту за програмою розширеного фінансування було ухвалено 3 квітня. А вже 5 квітня на рахунок Національного банку, призначений для поповнення міжнародних валютних резервів, надійшов такий довгоочікуваний мільярд у різних валютах – 367 мільйонів спеціальних прав запозичення, 200 мільйонів фунтів стерлінгів, 146 мільйонів євро та 92 мільйони доларів. Напередодні на цей же рахунок надійшли 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу. Як наслідок, міжнародні золотовалютні резерви України зросли з 15,1 мільярда доларів до 16,7 млрд дол. США, що покриває 3,6 місяці майбутнього імпорту. Українська влада оцінила четвертий транш МВФ дуже оптимістично: Національний банк назвав нинішню програму співпраці з фондом «найуспішнішою програмою МВФ за всю історію незалежної України», а міністр фінансів Олександр Данилюк висловив сподівання, що наступний транш за програмою розширеного фінансування Україна може отримати у травні, а також заявив, що у другому півріччі 2017 року наша держава планує вийти на ринки зовнішніх запозичень самостійно.
Одразу ж після надання кредиту МВФ та Україна опублікували повний текст нової редакції меморандуму з фондом, який чітко визначає, що потрібно зробити за наданий транш та задля продовження подальшої співпраці з фондом. Перш за все це пенсійна реформа – до кінця квітня Україна має ухвалити нове пенсійне законодавство, яке мало б запрацювати із січня 2018 року. Рекомендацією фонду є поступове підвищення пенсійного віку до 63-65 років. По-друге, до кінця травня Верховна Рада України має ухвалити закон про обіг землі сільськогосподарського призначення, а мораторій на продаж таких земель мають скасувати до кінця цього року. Серед зобов’язань української влади – ухвалення нового закону про приватизацію та початок масової приватизації державних підприємств, а також проведення повторної приватизації Одеського припортового заводу із залученням до конкурсу міжнародних інвесторів. До середини квітня Україна має визначитися з міжнародно визнаною фірмою, яка вестиме переговори щодо реструктуризації та умов стягнення боргів за проблемними кредитами «Приватбанку», а до кінця квітня – ухвалити закон про створення служби фінансових розслідувань замість ліквідованої податкової міліції. До 15 червня Верховна Рада має ухвалити закон щодо створення антикорупційних судів.
У фінансовій сфері за меморандумом з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання створити цього року єдиний кредитний реєстр Нацбанку, де банки акумулюватимуть інформацію про своїх позичальників, та посилити захист прав кредиторів через внесення відповідних змін у законодавство про банкрутство, а також змін до Податкового кодексу щодо списання безнадійних боргів без процедури банкрутства. У житлово-комунальній сфері Україна має переглянути параметри житлових субсидій для поліпшення їхньої адресності, запровадити коригування соціальних норм у непікові місяці, застосувати тарифи на доставку газу й опалення на основі потужності, а також скасувати розстрочку на комунальні послуги для родин, що не отримують житлових субсидій, ухвалити урядову постанову про монетизацію субсидій та створити централізовану базу даних одержувачів соціальної допомоги. Внаслідок цих заходів витрати на житлові субсидії 2017 року мають зменшитися до 47 мільярдів гривень. Меморандум також містить обов’язок посилити вимоги до спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2018 року, утриматися від пільгового оподаткування (за винятком місцевих податків на майно) для компаній, що працюють в індустріальних зонах, та легалізувати видобуток бурштину й азартні ігри.
Разом із наданням траншу Міжнародний валютний фонд переглянув прогнози зростання української економіки. Через утрату контролю над підприємствами з тимчасово окупованих територій прогноз зростання валового внутрішнього продукту 2017 року було погіршено з 2,9% до 2%, але підтверджено прогноз інфляції на рівні 10%. Водночас у дослідженні до меморандуму експерти фонду вважають, що зростання економіки України та її наближення до економіки ЄС можливе завдяки зниженню рівня корупції. На їхню думку, зниження рівня корупції в Україні до середнього рівня в ЄС дасть змогу до 2040 року довести рівень ВВП на душу населення до 50% від середньоєвропейського. Схожою є оцінка і Світового банку: його прогноз зростання української економіки та рівня інфляції на 2017 рік становить теж 2% та 10% відповідно, а, на думку директора банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, для прискорення економічного відновлення Україна має провести пенсійну, земельну, медичну та антикорупційну реформи.
Рішення МВФ про черговий транш кредитування та сприятлива для України кон’юнктура на зовнішніх ринках дозволили Національному банку минулого тижня провести найбільшу валютну лібералізацію з часів початку фінансової кризи 2014 року, яку можна вважати другою за значущістю подією минулого тижня в українській економіці. 4 квітня Нацбанк збільшив добовий ліміт на купівлю готівкової іноземної валюти громадянами в українських банках більш ніж у 12 разів – з еквівалента 12 тисяч гривень, або трохи більше за 440 доларів, до 150 тис. грн, або більш як 5550 дол. за теперішнім курсом. Також було знижено обов’язковий продаж валютної виручки українськими підприємствами – відтепер вони зобов’язані продавати за гривні не 65%, а 50% своїх валютних надходжень.
На думку Нацбанку, скорочення вимоги обов’язкового продажу не зменшить пропозицію іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, оскільки підприємства й так продають на цьому ринку значно більше, ніж зобов’язані це робити – близько 90% своїх надходжень. Зрештою, на готівковому валютному ринку спостерігали аналогічну ситуацію – чорний та «сірий» валютні ринки вже давно пропонували українцям будь-які суми валютної готівки за цілком конкурентним курсом, і рішення Нацбанку просто зрівняло можливості тіньового та офіційного ринків валюти. Але рішення НБУ дало можливість українцям упевнитися, що фінансово-економічна ситуація в Україні дійсно стабілізувалася. Чого не скажеш про сам Нацбанк – минулого тижня директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник поділився подробицями справи, за якою тиждень тому відбулись обшуки в Нацбанку – вона стосується багатомільйонного рефінансування українських банків, більша частина сум якого виходила за межі України. За його словами в інтерв’ю львівській газеті «Високий Замок», лише за одним з епізодів, який перевіряють, з України було виведено 500 мільйонів доларів, одержувачем яких був водій «рефінансованого» банку, і таких схем є дуже багато.
Хай там як, але минулого тижня сталася ще одна значна подія для української економіки, яка підтвердила, що в успіх України вірить не тільки Міжнародний валютний фонд. Американський транснаціональний фінансовий холдинг JPMorgan Chase & Co. у своєму звіті оцінив українські ВВП-варранти майже втричі дорожче за їхні нинішні котирування.Нагадаємо, що ці цінні папери випустили під час реструктуризації зовнішніх боргів України, вони передбачають підвищені виплати за ними з 2021 року, якщо український ВВП перевищить 125,4 мільярда доларів. Схоже, ринок щось знає…
