“7 чудес України”: Історичний центр Львова (відео)

3 Грудня 2016 20:27

Вже майже тисячу років стоїть місто, увінчане королівською короною, увібравши чимало світових культур релігій та етносів. Воно, врешті, створило нову українську парадигму, ставши вартовим нашої історії. Вартовим із благородним серцем ЛЕВА…

Історичний центр Львова, або Старе місто — історично перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося.

uk.wikipedia.org

uk.wikipedia.org

Найдавнішу частину Старого міста занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сталося це на 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що пройшла у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року.

Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина офіційного засновника Львова Данила Галицького. Протягом своєї історії Львів жодного разу не змінював назви.

Офіційний рік заснування міста –  1256й -неточний. Це – рік першої письмової згадки про Львів. Але місто існувало і на сотні років раніше. Археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у V столітті, а перші поселення з’явилися на місці сучасної площі Ринок, поруч із Ратушею.

lviv1

Фото Petar Milošević uk.wikipedia.org

Перша письмова згадка про Львів міститься у Галицько-Волинському літописі і датується 1256 роком, від якого і ведеться міське літочислення. Руський Львів складався з дитинця (Високого замку), королівської резиденції (Низького замку) та укріпленого подолу в районі сучасної площі Старий Ринок.

Сьогодні важко уявити, що на місці сучасного проспекту Свободи колись протікала річка Полтва, яка була не лише судноплавною, але і годувала всю околицю рибою. Наприкінці XIX століття міські урядники вирішили, що нічого, крім шкоди, ця річка Львову не приносить. Серед аргументів називали забагнюченість місцевості, гниття води, міріади мух, комарів, малярійну загрозу, сморід. Останнє, вочевидь, і підказало їм єдино прийнятне рішення — заховати річку під землю, замурувати її, перетворивши у міську каналізаційну систему. Тож, гуляючи проспектом Свободи і милуючись красою Оперного театру, сьогоднішні туристи навіть не здогадуються, що просто під їхніми ногами тече повноводна невидима ріка, місцевий «Стікс».

Колись посеред Полтви був острів. Тепер на тому місці розташована площа Міцкевича. У середньовіччі річка Полтва перед сучасною площею Міцкевича розділялась на два розтоки і на острові, який вони утворювали, з давніх часів була поставлена каплиця Божої Матері. У 1904 році скульптуру у зв’язку зі спорудженням пам’ятника Міцкевичу перенесли на інше місце (неподалік).

Фото від Водник uk.wikipedia.org

Фото від Водник uk.wikipedia.org

У Львові знаходиться найбільша кількість пам’яток архітектури в Україні. Переважна їх більшість сконцентрована в історичному центрі. Серед найвизначніших: Ратуша, ансамбль площі Ринок, Чорна кам’яниця, Палац Корнякта, колишній домініканський костел, комплекс Успенської церкви, Королівський арсенал, Порохова вежа, Міський арсенал, монастир Бернардинів, Латинська катедра, Собор святого Юра, Костел святої Ельжбети, Залізничний вокзал, Університет Франка, Оперний театр, Театр Марії Заньковецької, Преображенська церква, Вірменська церква, Монастир святого Онуфрія, Церква Святої Параскеви П’ятниці та інші.

Фото від Ysmolsky, uk.wikipedia.org

Фото від Ysmolsky, uk.wikipedia.org

В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала під час війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено такі епохи: ренесанс, бароко, класицизм. Характерним для Львова став стиль сецесії, трапляються споруди в стилях ар-деко і берлінський модерн.

Видатні постаті

За іронією, Тарас Шевченко ніколи не приїжджав до Львова – міста, де його вважають пророком. Зате послужив об’єднавчим символом вже по своїй смерті. Саме біля пам’ятника Кобзареві у Львові й понині відбуваються найвизначніші події: мітинги, концерти, Майдани…

Іван Франко – один із найзнаменитіших львів’ян заповідав:

«Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод

Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,

Бо вам призначено скалу сесю розбить.»

Він спочиває на Личаківському кладовищі у Львові.

Поруч – Маркіян Шашкевич – перший русин у Галичині, який перейнявся національною ідеєю. Він для Галичини такий же величний, як Тарас Шевченко для всієї України.

Без «Червоної рути», Володимира Івасюка, по-звірячому закатованому і вбитому КДБ, не було би цілої епохи…

Соломію Крушельницьку за життя було визнано найвидатнішою співачкою світу і вона всюди підкреслювала, що є українкою…

Без Володимира Барвінського не було б такого рівня освіченості… Без Кос-Анатольського та Людкевича – такої музичної лірики…

Тисячі львів’ян доклалися до розвитку країни і вийшли на світові горизонти.

До речі, мало хто знає, що:

  • у Львові народився Мухаммед Асад (Леопольд Вайс) – людина, яка написала Конституцію Пакистану;
  • виріс, вивчився і працював у Львові Рудольф Вайгль – біолог та лікар, який винайшов вакцину проти тифу, і який мало не отримав за це Нобелівську премію (був безпідставно звинувачений у колабораціонізмі за те, що під час Другої світової війни працював в окупованому нацистами Львові). У 2003 році був зачислений до Праведників народів світу;
  • у Львові народився Стефан Банах, засновник європейської математичної школи, один з творців сучасного функціонального аналізу. Його учень (Станіслав Улям, який теж народився у Львові) пізніше став відомим випробувачем водневої та термоядерної бомб у США…